Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Максимець Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Скляров Є. Я. Фактори ризику і предиктори виникнення ішемічної хвороби серця у жінок [Електронний ресурс] / Є. Я. Скляров, Т. А. Максимець // Львівський клінічний вісник. - 2013. - № 4. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2013_4_13
| 2. |
Бондаренко О. Показники інсулінорезистентності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця без цукрового діабету під час лікування статинами [Електронний ресурс] / О. Бондаренко, Т. Максимець, Д. Куцик, М. Сорочка // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2016. - Т. 47. - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2016_47_20
| 3. |
Максимець Т. А. Метаболічний профіль пацієнтів з ішемічною хворобою серця та коморбідним ожирінням [Електронний ресурс] / Т. А. Максимець, А. Ф. Файник, Є. Я. Скляров // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1(2). - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_1(2)__13
| 4. |
Максимець Т. А. Клінічний випадок вперше виявленого цукрового діабету 2 типу у пацієнта з ішемічною хворобою серця в коморбідності з ожирінням на тлі прийому аторвастатину [Електронний ресурс] / Т. А. Максимець, О. О. Бондаренко, Є. Я. Скляров // Acta medica Leopoliensia. - 2018. - Т. 24, № 1. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2018_24_1_13
| 5. |
Максимець Т. А. Тригліцерид-глюкозний індекс як опосередкований маркер інсулінорезистентності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та ожирінням [Електронний ресурс] / Т. А. Максимець, О. О. Бондаренко, Є. Я. Скляров // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 3. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_3_14
| 6. |
Урбанович А. М. Діагностична цінність опосередкованих індексів інсулінорезистентності у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця на тлі ожиріння з нормальним рівнем глюкози натще [Електронний ресурс] / А. М. Урбанович, Т. А. Максимець, О. Є. Склярова // Проблеми ендокринної патології. - 2019. - № 2. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2019_2_12
| 7. |
Максимець Т. О. Фактори ризику тромбоемболічних ускладнень у пацієнток із підвищеним індексом маси тіла в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії [Електронний ресурс] / Т. О. Максимець // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_5_16 Міома матки - одне з найпоширеніших захворювань у гінекологічний практиці та становить, за даними різних авторів, від 32 до 70 %. У 80 % випадків міома спостерігається у жінок репродуктивного віку. Одним з основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія. Велика кількість переваг даного методу хірургічного лікування призводить в багатьох випадках до недооцінки наявного ризику, такого як тромбонебезпека у жінок із підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Мета дослідження - виявлення стану тромбонебезпеки для проведення адекватної комплексної тромбопрофілактики пацієнток із підвищеним ІМТ в періопераційному періоді при лапароскопічній міомектомії, використовуючи інструментальний метод діагностики - низькочастотний п'єзоелектричний гемовіскозиметр. Пацієнтки 30 - 45 років, які підлягають лапароскопічній міомектомії (n = 60). Пацієнтки були розподілені на 3 групи залежно від величини індексу маси тіла та вибору методу тромбопрофілактики. До 1-ї групи (16 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ << 30 кг/м<^>2, яким медикаментозна тромбопрофілактика не проводилась. До 2-ї групи (18 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ >> 30 кг/м<^>2, які з метою тромбопрофілактики отримували еноксапарин в дозі 2000 анти-Ха МО/0,2 мл підшкірно (при ІМТ 30 - 40 кг/м<^>2) та 4000 анти-Ха МО/0,4 мл підшкірно (при ІМТ >> 40 кг/м<^>2). До 3-ї групи (26 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ >> 30 кг/м<^>2, які з метою тромбопрофілактики отримували еноксапарин та пентоксифілін. За даними низькочастотного вібраційного п'єзоелектричного гемовіскозиметра були виявлені статистично вірогідні (p << 0,05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної (збільшення показника максимальної щільності згустка (МА)) та хронометричної (прискорення часу утворення фібрин-тромбоцитарної структури згустка (Т5), зміщення точки желювання (Т3) вліво, підвищення показника інтенсивності коагуляційного драйву (ІКД)) гіперкоагуляції, підвищення тромбінової активності (підйом показника константи тромбінової активності (КТА), скорочення часу досягнення константи тромбіну (Т2)), активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу (скорочення періоду початку реакції (Т1), збільшення показника інтенсивності контактної коагуляції (ІКК)), пригнічення літичної активності (зниження показника інтенсивності лізису та ретракції згустка) крові в 2-й і 3-й групах пацієнтів. На першу добу після оперативного втручання в 2-й і 3-й групах відмічається вірогідне збільшення (порівняно з доопераційними показниками) таких хронометричних показників, як Т1, Т2, Т5; зниження структурного показника МА, а також вірогідне зниження КТА, ІКД, що підтверджує ефективність антитромботичної терапії. Однак у 2-й групі спостерігається підвищена активність судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу порівняно з 3-ю групою, вищий показник ІКК, коротший час Т1, Т2, а також вищий показник КТА. На 5-ту добу після оперативного втручання в усіх групах пацієнтів відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Висновки: використання низькочастотної п'єзоелектричної гемовіскозиметрії дозволяє вірогідно та швидко оцінити кінетику тромбоутворення.
| 8. |
Магійович С. Р. Коморбідність у госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою та ураженням легень: фокус на нирковій дисфункції [Електронний ресурс] / С. Р. Магійович, Т. А. Максимець // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2022. - № 4. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2022_4_21
| 9. |
Тарабрін О. О. Вихідний стан системи гемостазу у пацієнток хворих на генітальний ендометріоз [Електронний ресурс] / О. О. Тарабрін, О. С. Суслов, Д. Д. Гордовенко, О. В. Бугайов, Д. В. Кошарський, Т. О. Максимець // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2023. - № 15. - С. 1292-1299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2023_15_113
| 10. |
Бондаренко О. О. Ефективність адеметіоніну в пацієнтів із синдромом внутрішньо печінкового холестазу на тлі ураження печінки Медикаментами [Електронний ресурс] / О. О. Бондаренко, Т. А. Максимець // Сучасна гастроентерологія. - 2024. - № 1. - С. 81-88.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.09.2024 р., через 116 днів
|
|
|